Конфлікт інтересів: виявлення та врегулювання
Закон України «Про запобігання корупції» виокремлює два види конфлікту інтересів:
- Потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
- Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи. Такий інтерес може зумовлюватись особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, а також іншими обставинами.
Суперечність полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес, а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов'язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу. Тому навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об'єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.
Обов’язки особи у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів:
- Вживати заходів щодо недопущення виникнення реального та потенційного конфлікту інтересів.
- Повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника.
- Не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
- Вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Будь-який захід врегулювання конфлікту інтересів застосовується виключно до особи, у якої виникає конфлікт інтересів. Такі заходи не можуть застосовуватися до інших осіб, спільна робота з якими зумовлює виникнення конфлікту інтересів, тобто підпорядкованих осіб.
Зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:
- Усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів.
- Застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень.
- Обмеження доступу особи до певної інформації.
- Перегляду обсягу службових повноважень особи.
- Переведення особи на іншу посаду.
- Звільнення особи.
Особи у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.
Куди звернутися у разі сумніву щодо наявності конфлікту інтересів? Якщо особа має сумнів щодо наявності в неї конфлікту інтересів, вона має право звернутися за роз'ясненням до уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області або Національного агентства з питань запобігання корупції.
Також Ви також можете скористатися тестом на виявлення конфлікту інтересів, що розміщений на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції:
https://nazk.gov.ua/uk/test-na-vyyavlennya-konfliktu-interesiv/.
Головне управління
Пенсійного фонду України
в Тернопільській області
